Стратегія оцінювання

Тут ви можете обрати одну з наступних стратегій оцінювання:

1. Без оцінки. Критерії тут можуть набувати форм опису певних аспектів роботи, питань, коментарів. Рецензент має повідомити свою думку про роботу в залежності від цих критеріїв. Як і для інших стратегій оцінювання, тут передбачене спеціальне поле, куди можна записати коментарі загального порядку. Це якісний тип оцінювання, отже рецензент не застосовує оцінок. Натомість викладач може поставити оцінку. Тільки в цьому випадку вона відображатиметься у таблиці, що містить оцінки всіх занять курсу.
2. Сукупна оцінка. Ця стратегія застосовується за замовченням. Оцінювання тут здійснюється на основі опису бажаних аспектів роботи. Рецензент вибирає оцінку у визначеній для кожного критерію шкалі. Кожний критерій має три наступних характеристики:
• Опис  : пояснює які саме аспекти завдання оцінюються. Якщо оцінка кількісна, вказується в яких випадках ставляться оцінки відмінно, посередньо чи незадовільно.
• Шкала оцінювання: Moodle дозволяє застосовувати багато наперед визначених шкал оцінювання: від Так/Ні чи шкали з багатьма оцінками аж до відсоткової шкали. Викладач обирає ту чи іншу шкалу в залежності від типу критерію. Кількість присутніх в шкалі оцінок ніяк не пов'язана з відносною важливістю даного критерію. Відносну важливість критерію визначає його коефіцієнт.
• Коефіцієнт: За замовченням при обчисленні остаточної оцінки всім критеріям надаються однакові коефіцієнти. Однак викладач може змінити відносну важливість кожного критерію, надавши більш важливим критеріям коефіцієнт більший одиниці, менш важливим – менше одиниці. При потребі можна застосовувати і від'ємні коефіцієнти. Коефіцієнти визначають лише відносну важливість кожного критерію. Зміна їх значень ніяк не позначається на максимальній оцінці, що визначається окремим параметром налаштувань даного виду заняття.
3. Сума помилок. Критерії описують елементи чи аспекти, що мають бути присутніми в роботі. Рецензент має дати відповідь типу Так/Ні стосовно присутності цих елементів чи аспектів в роботі, що рецензується. Викладач встановлює правило вибору оцінки у випадку, коли: всі елементи присутні, один елемент відсутній, два елементи відсутні і т.д. Він також може змінювати коефіцієнт кожного критерію, щоб врахувати його відносну важливість. Сума помилок - це сума елементів, яких бракує в роботі. Розподіл значень коефіцієнтів може бути і нелінійним. Наприклад, для десяти оцінюваних елементів оцінки можуть бути такими: 90%, 70%, 50%, 40%, 30%, 20%, 10%, 0%, 0%, 0%. Рецензент завжди має право на ревізію обчислених оцінок в межах 20%.
4. Критерій рівня досягнення глобальних цілей. Викладач може створити декілька описів, в яких формулюються різні ступені досягнення цілей роботи. Рецензент має вибрати, який із цих описів найбільш точно відповідає поданій на рецензію роботі. Такі описи можуть бути незалежними або базуватись один на одному. Викладач визначає діапазон шкали корекції оцінок. Рецензент може змінювати обчислені оцінки в межах 20%.
5. Рубрика. Ця стратегія схожа на розглянуту вище стратегію, що оцінює рівні досягнення глобальних цілей, з тією відмінністю, що тут використовується декілька критеріїв. Число критеріїв визначається в параметрах даного заняття. Для кожного критерію можна мати до п'яти описів, що описують рівні досягнення мети. Число рівнів може змінюватися від одного критерію до іншого. Рівень, який викладач залишив незаповненим, означає, що попередній рівень є останнім. Критерії можуть мати вагові коефіцієнти. Рівні, позначаються цифрами 0, 1, 2, 3 і 4. Ці цифри є оцінками, що відповідають кожному рівню. Підсумкова оцінка за цю роботу обчислюється як сума оцінок за кожним критерієм, помножених на його ваговий коефіцієнт.